Як не дивино, це ніяке не перебільшення, місцеві жителі невеличкого селища Степногірськ саме так називають старий закинутий вхід в шахту. Його можна знайти на сімферопільскій трасі в сторону Василівки кілометрів за 20 від Запоріжжя. Це технологічний вхід в шахту сьогодні непрацюючого Таврійського гірничо-збагачувального комбінату.
Підприємство працювало до середини 90-х років, на сьогоднішній день воно давно не існує. Всі наземні спороди зруйновані, а ось під землею ще збереглись промислові комунікації. Саме вхід в один із похилих стволів місцеві мешканці і називають «входом на той світ».
Стороння людина може здивуватись, до чого тут потойбічні сили, якщо це звичайна технологічна споруда? Все доволі просто і сумно.
Після припинення видобутку підземні тунелі були затоплені. По невідомим причинам одразу після початку спуску відчутні дивні завивання. Ніхто не береться пояснити, звідки можуть взятися такі звуки, якщо повітря в шахті повністю спокійне.
Журналісти «МИГа» вирішили на власному досвіді переконатися в правдивості чуток і спустилися в шахту. І дійсно, при заглибленні по закинутому стволу шахти стало чути завивання незрозумілого походження. Шахта «стогнала», немов би спеціально для того, щоби відлякувати непроханих гостей. Попереджувала про можливу небезпеку чи скаржилась на свою долю? Під землею повний спокій, а жахливий і незрозумілий гул відчувався доволі чітко.
Між іншим, через шахту німецькі війська з усіх сил трималися за окупований Степногірськ. Саме вона давала таку необхідну для військової промисловості марганцеву руду. Вибити їх з Нікопольського плацдарму червона армія змогла лише в лютому 1944 року.
Середній вміст марганцю в покладах Великотокмакського родовища 25,8%, що суттєво краще, чим якість руди Нікопольського родовища. Планувалось, що на заміну йому буде введено в стрій декілька великих в підприємств, але встигли побудувати лише один Таврійський ГЗК. В 1995 році підприємство збанкрутувало і зупинило свою діяльність, а основні фонди продало в рахунок погашення накопичених боргів.
Як нам повідомила голова місцевого самоврядування Ірина Кондратюк, вхід до підземної шахти ніхто не забетонував, два вертикальні стволи по сто метрів і один похилий довжиною 385 метрів залишаються відкритими. Таке становище тривожить місцевих жителів, адже все невідоме притягує допитливих підлітків. Чи далеко до біди?
Информація з https://vasilevsky.eu/misto-stepnohirsk-ta-zanedbanyy-tavriyskyy-hzk/