Дізнатися, що твій син, донька, чоловік, брат чи навіть батько — наркоман, боляче й страшно. Здається, ніби ґрунт вибито з-під ніг. Страх за життя, сором, почуття провини, відчай, злість, розгубленість — усе це накочується хвилями. Та головне питання, яке постає — куди звернутись по допомогу? Сьогодні в Україні існують центри, служби й фахівці, які спеціалізуються на подоланні наркотичної залежності. Ця стаття — практичний дороговказ для тих, хто шукає підтримку.
Коли звертатися — і чому не можна чекати?
Багато родин відкладають дії, сподіваючись, що «він/вона одумається», «сам перестане», «просто складний період». Але з кожним днем залежність прогресує, і втрачається найцінніше — час. Перші сигнали, що варто звертатися:
- людина вживає наркотики не епізодично, а регулярно;
- виявлені сліди вживання (уколи, таблетки, порошки, запах);
- відбуваються зміни в поведінці: брехня, агресія, ізоляція;
- втрата інтересу до роботи, навчання, родини;
- зникнення грошей, речей з дому;
- нездатність контролювати вживання або відмовитися самостійно.
Кому і куди можна звертатися?
1. Сімейний лікар або психіатр-нарколог
Це перший фахівець, який може оцінити стан людини та дати направлення. Важливо знати:
- у державних закладах діє система реєстрації (людина потрапляє до наркообліку);
- примусове лікування можливе лише за рішенням суду;
- ви маєте право звернутись як родич, але лікування дорослої людини можливе тільки за її згодою (виняток — загроза життю).
2. Приватні наркологічні клініки
Переваги:
- можливість анонімного звернення;
- виїзд фахівців додому (для діагностики чи мотивації до лікування);
- комплексний підхід — детоксикація, психотерапія, реабілітація;
- відсутність обов’язкової реєстрації;
- гнучкі програми для різного рівня залежності.
Одним із варіантів є лікування наркоманії у Чернігові, де працюють досвідчені фахівці з комплексною підтримкою: https://czm-maa.org/likuvannia-narkomanii-u-chernihovi.html
3. Центри соціальної та психологічної допомоги
Це можуть бути:
- кризові кабінети при поліклініках;
- центри соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді;
- громадські організації, що працюють із залежними (наприклад, “Нарконон”, “12 кроків”, “Діалог” тощо).
Вони надають:
- консультації;
- психологічну допомогу родичам;
- інформацію про місця лікування;
- групи підтримки.
4. Групи самодопомоги
- МАА (анонімні наркомани) — для самих залежних;
- Al-Anon — для рідних, які живуть поруч із залежною людиною;
- Спільноти тверезості — для підтримки у ремісії.
Ці групи діють за принципом рівний-рівному, мають сильну емпатичну базу й підтримку.
Чого не варто робити?
Навіть з найкращими намірами родичі часто припускаються помилок:
- Не замовчуйте проблему. Вона не зникне сама.
- Не лікуйте вдома «під замком». Це загрожує життю.
- Не вірте в обіцянки «це востаннє». Без лікування — це не працює.
- Не прикривайте залежного перед поліцією, роботодавцями, сусідами.
- Не покладайтесь лише на волю людини. Її мислення вже змінене наркотиком.
Що потрібно підготувати перед зверненням?
- медичні документи залежного (якщо є);
- інформацію про наркотики, які він/вона вживає (за можливістю);
- контакти родичів, які можуть долучитись до лікування;
- розуміння, чи є згода людини на допомогу.
Чи можна змусити лікуватися?
Примусове лікування можливе лише в кількох випадках:
- за рішенням суду після затримання за правопорушення;
- у випадку психозу чи спроби самогубства (госпіталізація в ПНД);
- при постановці на облік через загрозу життю.
У всіх інших випадках — лише добровільно. Але на практиці правильна розмова, підготовлений центр і підтримка родини можуть створити достатню мотивацію.
Що відбувається після звернення?
Залежно від тяжкості ситуації, можливі варіанти:
- амбулаторне лікування (при легкій формі залежності);
- стаціонарна детоксикація (від 3 до 21 дня);
- повна реабілітація (від 1 до 6 місяців і більше);
- післяреабілітаційна підтримка (групи, психологи, консультації);
- сімейна терапія.
Скільки це коштує?
Ціни залежать від:
- форми лікування (амбулаторна, стаціонарна);
- тривалості програми;
- рівня умов перебування (економ, стандарт, преміум);
- включених послуг (психіатр, терапевт, харчування, аналізи);
- місця (державна установа чи приватна клініка).
У середньому повна програма може коштувати від 20 000 до 100 000 грн. Але вартість не повинна бути бар’єром: існують соціальні програми, часткова компенсація, розстрочка.
Поради наостанок
- Не зволікайте. Залежність прогресує.
- Пам’ятайте, що допомога є. І ви не самі.
- Шукайте підтримку — для себе і для залежного.
- Дійте з любов’ю, але твердо.
- Вірте, навіть коли інші вже не вірять.
Коли близька людина — наркоман, це змінює все. Але ви маєте вибір — мовчати чи діяти, соромитися чи підтримати, чекати чи боротися. Допомога є. І вона ближче, ніж здається. Головне — зробити перший крок.